1. Czy w Polsce obowiązują minimalne stawki wynagrodzenia za pracę?
Tak, uregulowania te dotyczą wszystkich osób świadczących pracę na terytorium Polski, w tym cudzoziemców.
Pracownik zatrudniony na umowę o pracę ma gwarancję minimalnego wynagrodzenia.
W 2022 r. wynosi ono 3 010 zł brutto. Od 1 stycznia 2023 r. płaca minimalna wzrośnie do 3 490 zł, a od 1 lipca 2023 r. do 3 600 zł. Zawarcie z pracownikiem umowy o pracę w niepełnym wymiarze czasu pracy, nie może powodować ustalenia warunków płacy w sposób mniej korzystny w stosunku do pracowników wykonujących taką samą lub podobną pracę w pełnym wymiarze z uwzględnieniem proporcjonalności wynagrodzenia za pracę.
W przypadku umów cywilnoprawnych (umowa zlecenia, umowa o świadczenie usług) w 2022 r. wysokość minimalnej stawki godzinowej wynosi 19,70 zł brutto. W 2023 r. wzrośnie ona do 22,80 zł od 1 stycznia i do 23,50 zł od 1 lipca.

2. Co to jest umowa zlecenia?
Umowa zlecenia należy do umów cywilnoprawnych (uregulowana jest w przepisach Kodeksu cywilnego art. 734-751). Przez umowę zlecenia przyjmujący zlecenie zobowiązuje się do dokonania określonej czynności prawnej dla dającego zlecenie. Jeżeli ani z umowy, ani z okoliczności nie wynika, że przyjmujący zlecenie zobowiązał się wykonać je bez wynagrodzenia, za wykonanie zlecenia należy się wynagrodzenie. Obowiązuje tu minimalna stawka godzinowa, która w 2022 r. wynosi 19,70 zł brutto. Umowa ta może być wypowiedziana w każdym czasie przez każdą ze stron.
Cechy charakterystyczne umowy zlecenia: brak podporządkowania zleceniodawcy; możliwość przekazania wykonania zadania osobie trzeciej (gdy wynika to z umowy), składki na ubezpieczenie emerytalne i rentowe potrącane są w zależności od tego, czy przyjmujący zlecenie posiada inne tytuły do tych ubezpieczeń (czas podlegania ubezpieczeniu jest zaliczany do okresów składkowych, czyli stażu pracy wpływającego na prawo do emerytury); odprowadzane są składki na ubezpieczenie zdrowotne (przysługuje bezpłatna opieka medyczna); odprowadzanie składek na ubezpieczenie chorobowe jest dobrowolne (objęcie tym ubezpieczeniem powoduje możliwość korzystania z płatnych zwolnień chorobowych).
Okres świadczenia pracy w ramach umowy zlecenia, za którą osoba uzyskuje wynagrodzenie w wysokości co najmniej minimalnego wynagrodzenia za pracę, od którego są odprowadzane składki na ubezpieczenia społeczne i Fundusz Pracy, jest wliczana do 365 dni uprawniających do nabycia prawa do zasiłku dla bezrobotnych w Polsce.
 
3. Jakie są rodzaje umów o pracę w Polsce?
Wyróżnia się 3 rodzaje umów o pracę:

• umowa na okres próbny - zawiera się ją na okres nieprzekraczający 3 miesięcy, jej celem jest sprawdzenie kwalifikacji pracownika i możliwości jego zatrudnienia w celu wykonywania określonego rodzaju pracy;
• umowa na czas określony - okres zatrudnienia na podstawie umowy o pracę na czas określony, a także łączny okres zatrudnienia na podstawie umów o pracę na czas określony zawieranych między tymi samymi stronami stosunku pracy, nie może przekraczać 33 miesięcy, a łączna liczba tych umów nie może przekraczać trzech. Ograniczeń tych nie stosuje się do umów zawartych: w celu zastępstwa pracownika
  w czasie jego usprawiedliwionej nieobecności w pracy, w celu wykonywania pracy
  o charakterze dorywczym lub sezonowym, w celu wykonywania pracy przez okres kadencji oraz w przypadku gdy pracodawca wskaże obiektywne przyczyny leżące po jego stronie. Przepisu nie stosuje się również w przypadku przedłużenia umowy o pracę do dnia porodu.
• umowa na czas nieokreślony - jest umową bezterminową, najpełniej chroni pracownika przed rozwiązaniem stosunku pracy.

4. Czy i kiedy obywatele Ukrainy mogą zarejestrować się w urzędzie pracy w Polsce  jako osoby bezrobotne?
Uchodźcy mogą zarejestrować się w powiatowym urzędzie pracy w Polsce w okresie legalnego 18 miesięcznego pobytu w Polsce.
Natomiast migranci, oprócz wymogu legalnego pobytu w Polsce, muszą bezpośrednio przed rejestracją jako osoba bezrobotna posiadać nieprzerwanie zatrudnienie na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej przez okres co najmniej 6 miesięcy.
 
5. Jaka instytucja prowadzi sprawy dotyczące legalności pobytu cudzoziemców
w województwie wielkopolskim?
Na terenie województwa wielkopolskiego sprawy dotyczące legalności pobytu w Polsce prowadzi Wydział Spraw Cudzoziemców Wielkopolskiego Urzędu Wojewódzkiego w Poznaniu.
 
6. Czy obywatelowi z Ukrainy przysługuje zasiłek dla bezrobotnych w Polsce, bez spełnienia okresu ubezpieczonego zatrudnienia w Polsce?
Tak, Umowa między Rzecząpospolitą Polską a Ukrainą o zabezpieczeniu społecznym sporządzona w Kijowie dnia 18 maja 2012 r. (Dz. U. z 2013 r. poz. 1373) daje podstawę do uwzględniania okresów pracy spełnionych w jednym państwie w celu nabycia świadczeń dla bezrobotnych w drugim państwie. Szczegółowe warunki, na jakich bezrobotny może skorzystać z postanowień art. 9 Umowy reguluje art. 5 Porozumienia Administracyjnego w sprawie stosowania Umowy.
Na podstawie formularza UA/PL obywatel Ukrainy może na podstawie decyzji administracyjnej nabyć zasiłek dla osób bezrobotnych w Polsce na postawie przepisów dwustronnej umowy międzynarodowej o zabezpieczeniu społecznym (przy czym przepracowany okres w okresie 18 miesięcy poprzedzających dzień rejestracji, jako osoba bezrobotna w powiatowym urzędzie pracy, musi wynieść 365 dni).
   
7. Kiedy przysługuje obywatelowi Ukrainy prawo do zasiłku dla osób bezrobotnych w Polsce, po przepracowaniu okresu zatrudnienia w Polsce?
Obywatel Ukrainy może nabyć prawo do zasiłku w Polsce na zasadach przepisów krajowych, jeżeli w okresie 18 miesięcy poprzedzających dzień rejestracji, jako osoba bezrobotna w powiatowym urzędzie pracy posiada okresy ubezpieczenia / zatrudnienia / pracy na własny rachunek spełnione w Polsce łącznie przez okres 365 dni.
Jeżeli obywatel Ukrainy nie spełnia powyższego warunku może starać się o zasiłek na podstawie przepisów dwustronnej umowy międzynarodowej o zabezpieczeniu społecznym. Obowiązuje wówczas zasada sumowania okresów zatrudnienia z Polski i z Ukrainy (na podstawie formularza UA/PL).
 
8. Do jakiej instytucji obywatel Ukrainy powinien zwrócić się o potwierdzenie zatrudnienia na Ukrainie?
W przypadku ubiegania się o zasiłek dla osób bezrobotnych w Rzeczypospolitej Polskiej osoba bezrobotna powinna zwrócić się bezpośrednio do ukraińskiej instytucji właściwej Державна служба зайнятості (Państwowa Służba Zatrudnienia) o potwierdzenie na formularzu, tj. UA/PL okresów ubezpieczenia / zatrudnienia / pracy na własny rachunek.
 
10. Jaka jest procedura nabycia zasiłku dla osób bezrobotnych w Polsce przez obywatela Ukrainy? 
Obywatel Ukrainy powinien:

• zarejestrować się we właściwym powiatowym urzędzie pracy jako osoba bezrobotna,
• wypełnić wniosek o przyznanie prawa do zasiłku,
• do wniosku dołączyć następujące dokumenty:

• świadectwa pracy z Polski, umowy zlecenia z rachunkami, bądź zaświadczenie od pracodawcy uwzględniające uzyskiwane wynagrodzenie,
• zaświadczenie potwierdzające okresy ubezpieczenia przebyte na terytorium Ukrainy tzw. formularz UA/PL.

11. Czy obywatel Ukrainy może założyć firmę w Polsce?
Obywatel Ukrainy, który przebywa w Polsce legalnie i posiada numer PESEL, może założyć działalność gospodarczą na takich samych zasadach jak obywatel Polski w dowolnej formie.
Małżonek obywatela Ukrainy nieposiadający obywatelstwa ukraińskiego, o ile przybył do Polski z Ukrainy w związku z działaniami wojennymi prowadzonymi na terytorium tego państwa, może założyć w Polsce firmę na takich samych zasadach jak obywatel Ukrainy.
Firmę można zarejestrować:

• jednoosobową – w Centralnej Ewidencji i Informacji o Działalności Gospodarczej-CEIDG,
• spółkę osobową lub kapitałową – w Krajowym Rejestrze Sądowym -KRS.

12.Czy obywatel Ukrainy może ubiegać się o dofinansowanie działalności gospodarczej w powiatowym urzędzie pracy w Polsce?
Obywatel Ukrainy może ubiegać się o dofinansowanie działalności gospodarczej w powiatowym urzędzie pracy w Polsce, pod warunkiem spełnienia wszystkich wymogów formalno-prawnych ustalonych w kryteriach przyznawania środków na podjęcie działalności gospodarczej oraz w okresie legalnego pobytu w Polsce.

13. Czy działalność obywatela Ukrainy może zostać wyrejestrowana z CEIDG?
Może zostać wykreślona gdy upłynie okres legalnego pobytu, a mianowicie:

• po upływie 18 miesięcy od 24 lutego 2022 roku, czyli po 23 sierpnia 2023 roku,
• po upływie ważności przedłużonych tytułów pobytowych,
• jeżeli w okresie 18 miesięcy – licząc od dnia 24 lutego 2022 roku opuści terytorium Polski na dłużej niż 1 miesiąc.

14. Jakie działania musi podjąć obywatel Ukrainy, żeby zarejestrować firmę w Polsce?
Każda osoba chcąca zarejestrować firmę w Polsce musi:

• zapoznać się z uwarunkowaniami założenia własnej firmy w Polsce, tj.: formami prawnymi, formami opodatkowania, składkami ZUS), i dokonać optymalnego wyboru,
• określić swoje zasoby własne (umiejętności kwalifikacje, posiadane środki rzeczowe finansowe) i na tej podstawie określić profil firmy zgodny z tendencjami jakie występują na rynku globalnym i lokalnym,
• określić PKD działalności,
• zdecydować o nazwie swojej firmy,
• określić adresy prowadzenia działalności,
• sprawdzić, czy dla wybranego profilu działalności należy płacić podatek VAT,
• zdecydować, jak prowadzić księgowość i jakim rachunkiem się posługiwać,
• sprawdzić, jakie składki należy zapłacić do ZUS,
• zarejestrować firmę.

15. Jakie są formy prawne działalności gospodarczej w Polsce?
Rejestrując działalność gospodarczą możemy zarejestrować ją jako:

• osoba fizyczna (indywidualna działalność gospodarcza),
• osoba prawna (spółki kapitałowe – podstawową wartością spółki jest kapitał) są to: spółka z ograniczoną odpowiedzialnością (spółka z o.o.), spółka akcyjna (SA),
• jednostka organizacyjna nie będąca osobą prawną, ale posiadająca zdolność prawną, wykonująca działalność gospodarczą (spółki osobowe – dominującą pozycję w tych spółkach mają wspólnicy): spółka cywilna, spółka jawna, spółka partnerska, spółka komandytowa, spółka komandytowo-akcyjna.

16. Jak poszukiwać pracy w Polsce?
Poszukując pracy, a tym samym ofert pracy, musimy zwrócić uwagę z jakiego źródła one pochodzą i korzystać ze sprawdzonych źródeł, a mianowicie:

• gazet i czasopism branżowych lub ich stron internetowych,
• znanych stron internetowych z ofertami pracy,
• Targów i Giełd Pracy (bezpośredni kontakt z pracodawcami),
• stron powiatowych i wojewódzkich urzędów pracy,
• stron internetowych firm i zakładów pracy,
• licencjonowanych agencji zatrudnienia,
• stacji radiowych i telewizyjnych (ogłoszenia),
• lokalnych organizacji pozarządowych (wolontariat lub praca stała),
• bezpośredniego kontaktu z pracodawcą – składanie aplikacji w firmach i instytucjach,
• sieci znajomych pracujących w różnych firmach i instytucjach,
• serwisów rekrutacyjnych (np. GoldenLine),
• stron urzędów (zakładka BIP – oferty pracy w urzędach),
• ogłoszeń zamieszczanych w witrynach sklepów lub innych miejscach zatrudnienia.

Przydatne portale w procesie poszukiwania pracy:

• https://www.goldenline.pl,
• https://www.pracuj.pl,
• https://www.jobs.pl,
• https://pl.indeed.com,
• https://www.olx.pl
• https://hrk.pl/pl/oferty-pracy – portal firmy doradczej,
• https://bigram.pl/oferty-pracy - portal firmy doradczej,
• https://psz.praca.gov.pl – portal Publicznych Służb Zatrudnienia.

17. Czym jest CV? Co to za dokument?
CV to skrót łacińskiego zwrotu CURRICULUM VITAE oznaczającego „bieg życia" lub „przebieg życia".
W Polsce w ten sposób nazywa się życiorys zawodowy. Zazwyczaj jest to podstawowy
i najważniejszy dokument aplikacyjny podczas rekrutacji do pracy. W CV opisuje się przede wszystkim swoje doświadczenie zawodowe, kompetencje twarde i miękkie, osiągnięcia, wykształcenie oraz inne kwalifikacje.
Na Ukrainie taką funkcję pełni dokument o nazwie RESUME.

18. Gdzie i jakiego rodzaju pracy można poszukiwać bez znajomości języka polskiego?
W Polsce najwięcej ofert pracy dla obcokrajowców można znaleźć w budownictwie, produkcji przemysłowej oraz w rolnictwie. W większości jest to praca, która nie wymaga biegłej znajomości języka obcego, ale przede wszystkim wymaga zaangażowania i sumienności.
Zawody, podczas wykonywania których, znajomość języka nie jest warunkiem koniecznym, a w których polskie firmy najczęściej poszukują pracowników, to między innymi: zbrojarze, murarze i pomocnicy murarzy, malarze, hydraulicy, magazynierzy w hurtowniach, pakowacze w magazynach, osoby wykładające na półkach towar w supermarketach, pracownicy sortowni kurierskich, sprzątaczki oraz pracownicy sezonowi do sadzenia, pielęgnacji i zbierania owoców i warzyw. Kobiety są chętnie zatrudniane jako pomoce domowe i opiekunki osób chorych i starszych. Wiele prac ma charakter sezonowy.
Dobrze jest, gdy osoby nieznające języka polskiego posiadają CV sporządzone w tym języku, bo wtedy pracodawcy jest łatwiej podjąć decyzję o zatrudnieniu.
Oferty pracy można znaleźć przede wszystkim: w urzędach pracy, agencjach zatrudnienia i na internetowych stronach z pracą. Zarówno w publicznych służbach zatrudnienia, jak i w agencjach zatrudnienia coraz częściej znajdują się osoby wyznaczone do pomocy nieznającym języka obywatelom Ukrainy. Także na stronach internetowych zamieszcza się coraz więcej ofert w języku ukraińskim.




Чи існують в Польщі мінімальні ставки заробітної плати?
Так, ці правила поширюються на всіх осіб, які виконують роботу на території Польщі, в тому числі і на іноземців.
Працівникові, який працює за трудовим договором, гарантується мінімальна заробітна плата.
У 2022 році вона становить 3 010 злотих брутто. З 1 січня 2023 року мінімальна заробітна плата зросте до 3490 злотих, а з 1 липня 2023 року - до 3600 злотих. Укладення з працівником трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу не може мати наслідком встановлення менш сприятливих умов оплати праці порівняно з працівниками, які виконують таку саму або аналогічну роботу на умовах повного робочого часу, з урахуванням пропорційності винагороди за працю.
У випадку цивільно-правових договорів (договір доручення, договір про надання послуг) у 2022 році розмір мінімальної погодинної ставки становить 19,70 злотих брутто. У 2023 році вона зросте до 22,80 злотих з 1 січня та до 23,50 злотих з 1 липня.
 
2. Що таке договір доручення?
Договір доручення є одним із цивільно-правових договорів (регулюється положеннями статей 734-751 Цивільного кодексу). За договором доручення виконавець зобов'язується вчинити певну юридичну дію за дорученням довірителя. Якщо з договором або умовами контракту не пов'язано обставин, які свідчать про те, що виконавець доручення зобов'язався виконати його безоплатно, виконання доручення підлягає виплаті винагороди. Застосовується мінімальна погодинна ставка, яка у 2022 році становить 19,70 злотих брутто. Цей договір може бути розірваний у будь-який час будь-якою із сторін.
Характеристика договору доручення: відсутність підпорядкованості замовнику; можливість делегувати виконання завдання третій особі (коли це випливає з договору); відрахування внесків на пенсійне страхування та страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюються в залежності від того, чи має особа, яка приймає доручення, інші права на ці види страхування (час, протягом якого вона підлягає страхуванню, зараховується до страхового стажу, тобто до стажу роботи, що впливає на право на пенсію); сплачуються внески на медичне страхування (надається безкоштовна медична допомога); сплачуються внески на страхування у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю на добровільних засадах (охоплення цим страхуванням призводить до можливості отримання оплачуваної відпустки у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності).
Період роботи за договором доручення, за який особа отримує винагороду в розмірі не менше мінімальної винагороди за працю, з якої сплачуються внески на соціальне страхування та до Фонду праці, зараховується до 365 днів, що дають право на отримання допомоги по безробіттю в Польщі.
 
3. Які існують види трудових договорів у Польщі?
Існує 3 види трудових договорів:

• контракт з випробувальним терміном - укладається на строк не більше 3 місяців, його метою є перевірка кваліфікації працівника та його придатності до виконання конкретного виду роботи;
• строковий трудовий договір - строк роботи за строковим трудовим договором, а також загальний строк роботи за строковими трудовими договорами, укладеними між тими самими сторонами трудових відносин, не може перевищувати 33 місяці, а загальна кількість таких договорів не може перевищувати трьох. Зазначені обмеження не поширюються на договори, що укладаються: для заміщення працівника на час вимушеної непрацездотності, для виконання роботи тимчасового або сезонного характеру, для виконання роботи на визначений строк (каденція) та у разі зазначення роботодавцем об'єктивних причин з його боку. Це положення також не застосовується у разі продовження трудового договору до дати пологів.
• договір на невизначений строк - є безстроковим договором і найбільш ефективно захищає працівника від розірвання трудового договору.

4. Чи можуть громадяни України зареєструватися як безробітні в центрі зайнятості в Польщі і коли?
Біженці можуть зареєструватися в районному управлінні праці в Польщі протягом легального 18-місячного перебування в Польщі.
З іншого боку, мігранти, крім вимоги легального проживання в Польщі, повинні були безперервно працювати на території Республіки Польща протягом щонайменше 6 місяців безпосередньо перед реєстрацією в якості безробітного.
 
5. Яка установа розглядає справи щодо легальності перебування іноземців у Великопольському воєводстві?
У Великопольському воєводстві справами щодо легальності перебування в Польщі займається Відділ у справах іноземців Великопольського воєводського управління в Познані.
 
6. Чи має право громадянин України на отримання допомоги по безробіттю в Польщі, не маючи страхового стажу в Польщі?
Так, Угода між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення, укладена в Києві 18 травня 2012 року. (Законодавчий вісник 2013 р., поз. 1373) надає підстави для врахування періодів роботи, виконаної в одній країні, для отримання допомоги по безробіттю в іншій країні. Конкретні умови, за яких безробітний може скористатися положеннями статті 9 Угоди, регулюються статтею 5 Адміністративної угоди про застосування Угоди.
На підставі бланка UA/PL громадянин України може на підставі адміністративного рішення отримати допомогу по безробіттю в Польщі на підставі положень двосторонньої міжнародної угоди про соціальне забезпечення (при цьому відпрацьований період протягом 18 місяців, що передували дню реєстрації як безробітного в районному управлінні праці, повинен становити 365 днів).
  
7. Коли громадянин України має право на допомогу по безробіттю в Польщі після періоду працевлаштування в Польщі?
Громадянин України може набути право на отримання допомоги в Польщі на умовах національного законодавства, якщо протягом 18 місяців, що передують дню реєстрації як безробітного в районному управлінні праці має страховий стаж/стаж роботи/самозайнятості в Польщі загальною тривалістю 365 днів.
Якщо громадянин України не відповідає вищезазначеній умові, він може претендувати на пільги на підставі положень двостороннього міжнародного договору про соціальне забезпечення. Тоді застосовується принцип підсумовування періодів працевлаштування з Польщі та України (на підставі форми UA/PL).
 
8. До якої установи звертатися громадянину України для підтвердження факту працевлаштування в Україні?
При зверненні за допомогою по безробіттю в Республіці Польща безробітний повинен звернутися безпосередньо до української компетентної установи Державна служба зайнятості за підтвердженням на бланку UA/PL періодів страхування/працевлаштування/самозайнятості.
 
10. Який порядок отримання громадянином України допомоги по безробіттю в Польщі? 
Український громадянин повинен:

• зареєструватися у відповідному районному центрі зайнятості як безробітний,
• заповнити заяву про право на пільгу,
• до заяви додаються наступні документи:

• довідки з Польщі про працевлаштування, договори доручення з підтвердженням оплати, або довідка від роботодавця з урахуванням отриманої винагороди,
• довідка про страховий стаж, набутий в Україні, так звана форма UA/PL.

11. Чи може громадянин України відкрити фірму в Польщі?
Громадянин України, який легально перебуває в Польщі та має номер PESEL, може відкрити бізнес на тих же умовах, що і громадянин Польщі, у будь-якій формі.
Чоловік (дружина) громадянина України, який не має українського громадянства, за умови, що він (вона) прибув (ла) до Польщі з України у зв'язку з військовими діями, що ведуться на території цієї країни, може (може) відкрити бізнес у Польщі на тих самих умовах, що й громадянин (громадянка) України.
Фірму можна реєструвати як:

• фізична особа-підприємець - в Центральному реєстрі реєстрації та інформації про підприємницьку діяльність - CEIDG,
• партнерство або капітальне товариство - в Національному судовому реєстрі - KRS.

12. Чи може громадянин України подати заяву на отримання бізнес-гранту в районному управлінні праці в Польщі?
Громадянин України може подати заявку на отримання фінансування для ведення господарської діяльності в районному управлінні праці в Польщі, за умови виконання всіх формальних та юридичних вимог, визначених у критеріях надання коштів на здійснення господарської діяльності, та протягом періоду легального перебування на території Польщі.
 
13. Чи може діяльність громадянина України бути знята з реєстрації в CEIDG?
Її можна зняти з реєстрації, коли закінчиться термін легального перебування, а саме:

• через 18 місяців після 24 лютого 2022 року, тобто після 23 серпня 2023 року,
• після закінчення терміну дії продовженої посвідки на тимчасове проживання,
• якщо протягом 18 місяців - рахуючи від 24 лютого 2022 року – громадянин залишить територію Польщі на термін більше 1 місяця.

14. Які кроки необхідно здійснити громадянину України для реєстрації фірми в Польщі?
Будь-яка особа, яка бажає зареєструвати компанію в Польщі, повинна:

• ознайомитися з умовами відкриття бізнесу в Польщі (організаційно-правові форми, оподаткування, відрахування на соціальне страхування) та зробити оптимальний вибір,
• визначити власні ресурси (навички, кваліфікацію, матеріальні та фінансові ресурси) і на цій основі визначити профіль компанії відповідно до світових та локальних ринкових тенденцій,
• вказати ПКД діяльності,
• визначитися з назвою компанії,
• вказати юридичні адреси,
• перевірити, чи потрібно сплачувати ПДВ за обраним профілем діяльності,
• вирішити, як вести облік і які рахунки використовувати,
• перевірити відрахування, які необхідно сплатити в ZUS,
• зареєструвати фірму.

15. Які правові форми ведення підприємницької діяльності існують в Польщі?
При реєстрації фірми ми можемо зареєструвати її як:

• фізична особа (ФОП),
• юридична особа (компанії з капіталом - основною цінністю компанії є капітал) це: товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ, spółka z o.o.), акціонерне товариство (АТ, SA),
• організаційне утворення, яке не є юридичною особою, але має правоздатність і здійснює підприємницьку діяльність (товариства - домінуюче становище в цих товариствах займають учасники): цивільне товариство, повне товариство, командитне товариство, командитне співтовариство, командитне акціонерне товариство.

16. Як шукати роботу в Польщі?
Шукаючи роботу, а отже і вакансії, потрібно звертати увагу на те, з якого джерела вони надходять, і користуватися перевіреними джерелами, а саме:

• газетами та галузевими журналами або їх веб-сайтами,
• популярними сайтами з працевлаштування,
• ярмарками вакансій та виставками праці (прямий контакт з роботодавцями),
• веб-сайтами районних та воєводських центрів зайнятості,
• корпоративними та бізнес-сайтами,
• ліцензованими агентствами з працевлаштування,
• радіо- та телестанціями (оголошення),
• місцевими неурядовими організаціями (волонтаріат або постійна робота),
• з прямого контакту з роботодавцем - подача заявок в компаніях і установах,
• мережею друзів, які працюють у різних компаніях та установах,
• рекрутинговими службами (наприклад, GoldenLine),
• веб-сайтами органів управління (вкладка BIP - вакансії в органах управління),
• оголошень, розміщених на вітринах магазинів або в інших місцях роботи.

Корисні портали в процесі пошуку роботи:

• https://www.goldenline.pl,
• https://www.pracuj.pl,
• https://www.jobs.pl,
• https://pl.indeed.com,
• https://www.olx.pl
• https://hrk.pl/pl/oferty-pracy – портал консалтингової компанії,
• https://bigram.pl/oferty-pracy - портал консалтингової компанії,
• https://psz.praca.gov.pl - портал Державної служби зайнятості.

17. Що таке резюме? Що це за документ?
CV - це абревіатура від латинської фрази CURRICULUM VITAE, що означає "курс життя" або "життєвий шлях".
У Польщі так називають професійне резюме. Зазвичай це основний і найважливіший документ при прийомі на роботу. У резюме переважно описується Ваш досвід роботи, тверді та м'які компетенції, досягнення, освіта та інші кваліфікації.

18. Де і яку роботу можна шукати без знання польської мови?
У Польщі найбільшу кількість пропозицій роботи для іноземців можна знайти у будівництві, промисловому виробництві та сільському господарстві. У більшості випадків це робота, яка не потребує вільного володіння іноземною мовою, але, перш за все, вимагає цілеспрямованості та сумлінності.
До професій, для яких знання мови не є обов'язковою умовою, і в яких польські компанії найчастіше шукають працівників, належать: зброярі, муляри та помічники мулярів, малярі, сантехніки, кладовщики в оптових компаніях, пакувальники на складах, укладальники полиць в супермаркетах, кур'єри-сортувальники, прибиральники та сезонні працівники для посадки, догляду та збору врожаю фруктів і овочів. Жінки охоче працевлаштовуються в якості домашньої прислуги та доглядальниць за хворими і людьми похилого віку. Багато робочих місць є сезонними.
Особам, які не володіють польською мовою, бажано складати своє резюме польською мовою, оскільки тоді роботодавцю буде легше прийняти рішення про прийняття на роботу.
Вакансії можна знайти, перш за все, в центрах зайнятості, агентствах з працевлаштування та на інтернет-сайтах з працевлаштування. Як у державних службах зайнятості, так і в агентствах з працевлаштування з'являється все більше людей, призначених для допомоги громадянам України, які не володіють мовою. Також на сайтах все більше пропозицій розміщується українською мовою.